Жіноча сітка ОУН в Уричі
Від початку існування ОУН залучала до своїх лав дівчат та жінок. Та починаючи з 1944 р. участь жінок в діяльності цієї організації досягла апогею. Саме тоді керівництво ОУН прийняло низку рішень про розширення жіночої сітки. Відтоді почався масовий призив жінок до підпілля. Для цього було створено сільські, підрайонні, районні, окружні й обласні жіночі керівництва ОУН. Таке масове залучення жінок було пов’язане з тим, що чоловіки вже не мали можливості безпечно перебувати на легальному становищі і повноцінно виконувати покладені на них завдання. Жіночі сітки об’єднували жінок та дівчат і мали чітко визначенні функції інформаційно-розвідувального, просвітницько-пропагандистського, санітарно-медичного та постачально-побутового характеру[1].
“Жіночу сітку ОУН в Уричі було створено у грудні 1944 р. Ініціатором створення був Степан Васильович Пехів (псевдо “Чорний”, “Черненко”), який виконував функції станичного ОУН в Уричі. Він же призначив станичною жіночої сітки Анну Петрівну Синишин, яка підпорядковувалась йому і виконувала його завдання”[2].
До жіночої сітки в ОУН належало близько 20 жінок. Усі вони “походили з селянських родин, були незаміжніми і мали лише початкову освіту або ж були неграмотними. До жіночої сітки більшість з них належали впродовж лише кількох місяців, від створення у грудні 1944 р. до арештів у березні 1945 р. Жінки, що належали до організації, виконували допоміжні функції постачально-побутового та інформаційно-розвідувального характеру”[3].
- ↑ Кісь О. Жіночий досвід участі у національно-визвольних змаганнях 1940–50-х років на західноукраїнських землях // Схід-Захід: історико- культурологічний збірник. − Вип. 13–14: Історична пам’ять і тоталітаризм: досвід Центрально-Східної Європи. − Харків, 2009. − С.104.
- ↑ Роман Стрехалюк Жіноча сітка ОУН в селі Урич в 1944-1945 рр.//Фортеця : збірник заповідника “Тустань”. – Л.: Простір-М, 2020. – Кн. 4. – C.365.
- ↑ Там само. - С. 365.