Фортеця Тустань

Ту́стань — середньовічна наскельна фортеця XIII—XVI століть, середньовічний наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в Українських Карпатах (Східних Бескидах), у Стрийському районі Львівської області, поблизу с. Урич, що на південь від міста Борислава та південний схід від селища Східниця. Унікальна пам'ятка історії, археології, архітектури та природи розташована серед лісового масиву Підгородцівського лісництва і входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Тустань».

Тустань була оборонним та адміністративним центром, а також митним пунктом на важливому соляному шляху, що вів з Дрогобича на Закарпаття та до Західної Європи.

Історія

Найдавніша писемна згадка про Тустань знаходиться у праці польського хроніста Янка з Чарнкова який був підканцлером польського короля Казимира III. У своїй хроніці, яка охоплює події протягом 1363—1384 рр. серед міст і градів Руської землі, які наново укріпив король він згадує «Лямбург або Львів, місто Перемишль, місто і град Сянок, місто Коросно, гради Любачів, Теребовля, Галич, Тустань». Якщо Янко з Чарнкова нічого не згадує про захоплення Тустані, то інший польський хроніст Ян Длугош (1415—1480), прямо вказує на те, що у 1340 р. «Король Казимир протягом одного літа захоплює під свою владу всю Русь»: «Казимир… в день народження Іоанна Хрестителя рушив до Руської землі і там опанував міста і замки Перемишль, Галич, Луцьк, Володимир, Сянок, Любачів, Теребовлю, Тустань, інші руські міста і кріпості». Згадки цих двох хроністів вказують на те, що Тустань як оборонна фортеця вже існувала до її захоплення польським королем у XIV ст. Про це свідчать і дані археологічних досліджень.

Найстаріша документальна згадка про Тустань міститься в буллі папи римського Боніфація IX від 15 травня 1390 р. В ній йдеться про передачу Владиславом Опольським міста Рогатина, замків в Олеську та Тустані, з округами, хуторами, майном і всіма угіддями, а також десятини солі у Дрогобичі та Жидачеві для новозаснованої Галицької католицької дієцезії.

Окрім оборонної Тустань виконувала і адміністративну функцію і була центром волості. Про це свідчить королівська дарча грамота на село Крушельницю від 4 листопада 1395 р. У ній вказується, що село Крушельниця Тустанської волості надається в дар вірним слугам Івану та Даміану і їхнім синам з усім добром… з лісами, полонинами, нивами, сіножатями.

Згодом фортеця переходить під владу польських магнатів та шляхти. Доказом цього є дарча королівська грамота від 1539 р. Король на прохання Яна з Тарнова дарує Миколаєві Блізінському та його спадкоємцям «фортецю Тустань, а власне лише скелю у стрийських горах поблизу кордону з Угорщиною». Вони зобов'язувались «власним коштом і заходами цей замок на згаданій скелі обороняти, відновити, укріпити і підтримувати в належному стані». Невідомо, чи була фортеця Тустань відремонтована та укріплена, проте 1541 р. Блізинський дарує село «Підгородці і фортецю Тустань» Янові з Тарнова.

Тустань була митницею. Через неї проходив торговий шлях, яким купці возили сіль. Шлях йшов з Дрогобича через теперішнє село Тустановичі, потім через Тустань і село Підгородці, яке було передмістям фортеці, і далі долинами рік Стрий та Опір виходив до карпатських перевалів. Звідти шлях йшов до країн Західної Європи. На існування торгового шляху вказують топоніми Підгостинець, Гостинець, а також гора Товар. З купців залога Тустані брала мито та забезпечувала їм охорону під час перевезення їхніх товарів.

Те, що фортеця Тустань існувала включно до XVI ст., підтверджують матеріали археологічних досліджень та документи: остання відома письмова згадка про фортецю датована 1565 р. Вона подана у Люстрації Дрогобицької соляної жупи. Там вказується: «…у Тустані беруть мито від купців, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич. Оренда мита… чинить 14 злотих».

Поступовий занепад фортеці спричинили декілька чинників:

• 1) економічний: у XVI ст. країни Центральної Європи розробляють власні поклади солі, а тому відпадає потреба її вивозу з Галичини. Тустань втрачає роль митниці;
• 2) політичний: у зв'язку зі стабілізацією політичних взаємин Польщі та Угорщини і просуванням польських кордонів на схід, Тустань перестає відігравати роль прикордонної оборонної фортеці;
• 3) військовий: зміни у військовій техніці і, відповідно, у військовій тактиці, призвели до втрати оборонного значення замку.

Детальніше читайте Історія фортеці Тустань

Архітектура

Наскельна фортеця Тустань посідає особливе місце у дерев'яному будівництві середньовіччя.

Скельні утворення, які самі по собі є потужними оборонними стінами, були дуже вдало використані будівничими. Проміжки між скелями були перегороджені дерев'яними стінами, що закривали можливі підступи до замку. Там, де дерев'яні конструкції прилягали до скель, у камені видовбували спеціальні заглиблення — пази та вруби, щоб закріпити колоди у скелі. Ці сліди дозволяють відтворити зовнішній вигляд фортеці XII—XVI ст., незважаючи на те, що самих дерев'яних конструкцій уже давно не існує. Лише на комплексі Камінь наскельного міста-фортеці Тустань таких слідів наскельної забудови досліджено понад 4000.

Проаналізувавши всі сліди, головний дослідник Тустані Михайло Рожко прийшов до висновку, що фортеця будувалася в декілька етапів, постійно розбудовувалась, збільшувалась у висоті і освоювала вищі майданчики скельного комплексу. В період її найбільшого розквіту, фортеця охоплювала всі можливі галереї та тераси від підніжжя до вершини. Висота суцільної забудови у внутрішньому дворику сягала у п'ять поверхів, кожен висотою у 3,5-4 м, що є ознакою дуже високого рівня будівельної культури.

Для забезпечення водою під час облоги фортеця мала криницю та дві цистерни. До сьогодні збереглись рештки кам'яної стіни. Михайло Рожко датував зведення стіни другою половиною XIII ст. Вона мала товщину 2,5 м і перекрила пази, вирубані на скелях для дерев'яних стін.

Детальніше читайте Архітектура фортеці Тустань

Археологія

Під час археологічних досліджень фортеці Тустань було зібрано понад 25 тисяч археологічних знахідок. Серед них дерев'яні елементи забудови, металеві вироби, кераміка, скло, шкіряні вироби.

Найцікавішими серед металевих виробів є хрестик-енколпіон, щиток персня з гравійованим малюнком птаха, бронзова булава, кувалда, сокира, наконечники арбалетних стріл, втульчасті та черешкові наконечники лучних стріл, наконечники списів, кресала, шпори, сердечники дзвоників, різці по дереву, голки, застібки до книжок.

Дерев'яні знахідки представлені значною кількістю дерев'яних конструкцій, серед яких фрагменти шести одвірків, стовпові конструкції галереї, фрагменти брусів, кілків-тиблів, дощок із врубками «ластівчин хвіст», драниці, ґонти, а також дерев'яні ложки та лопата.

Виявлені в часі археологічних розкопок фрагменти керамічного посуду датуються дослідниками ІX–XVII ст. Також було знайдено кахлі, зокрема виділяються елементи із рельєфним зображенням Юрія Змієборця, який убиває дракона.

Детальніше читайте Археологія фортеці Тустань

Петрогліфи

Наскельні зображення (петрогліфи) є особливою ділянкою пам'яток давньої культури людства і його первісного мистецтва. В основному в Тустані петрогліфи розміщені на центральній і найбільшій групі — Камінь, і знаходяться в важкодоступних місцях.

Серед усіх петрогліфів Тустані увагу науковця Миколи Бандрівського привернула група зображень, які мають вигляд кола, диска або ж схематичних округлих фігур. Такі знаки прийнято називати солярними (сонячними). Дослідник проаналізував розміщення цих солярних знаків і вважає, що існувала певна система розміщення знаків, які наносили на скелі за наперед розробленим планом. Проте не всі дослідники погоджуються з думкою про рукотворне походження «солярних знаків». Зокрема, доктор геологічних наук Богдан Рідуш довів, що це природні рельєфи закам'янілих морських губок, які утворилися в процесі вивітрювання скельної породи.

Збереглись в Тустані і петрогліфи рукотворного походження. Особливий інтерес становлять поодинокі зображення тварин: вовка, що наздоганяє лося, коня та вершника. Під час розкопок під керівництвом М. Рожка на схилах Великого Крила була виявлена група наскельних зображень, яка складається із восьми фігур: п'яти сокир, двох хрестів і однієї свастики-чотиринога. Велика частина петрогліфів могла бути створеною у XVIII–XX ст., коли скелі Тустані були вже відомим об'єктом для мандрівників. Значну групу виявлених пам'яток презентують геральдичні знаки. В основному це тризуби, а також символи різних організацій.

Детальніше читайте Петрогліфи Тустані

Джерела

• Вагилевич І. Берди — в Уричі. // Подорожі в Українські Карпати. — Львів, 1993.
• Замки Львівщини // Галицька брама. — Львів: Центр Європи, 2003. № 10—12 (106—108). — С. 22—23.
• М. Ф. Рожко, Р. Г. Миська. Тустань // Шаблон:ЕІУ
• Рожко М. Тустань —давньоруська наскельна твердиня. — Київ, 1996.
• Рожко М. Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу. — Львів, 2016.
• Рожко В. М. Методика графічної реконструкції дерев'яної наскельної архітектури (на прикладі пам'яток IX—XVI століть Західного регіону України): автореф. дис. канд. архітектури: 18.00.01 / В. М. Рожко. — Львів, 2013. — 25 с.
• Фортеця: збірник заповідника «Тустань»: на пошану Михайла Рожка. — Львів, 2009. — Кн.1.
• Фортеця: збірник заповідника «Тустань». — Львів, 2012. — Кн. 2.
• Франко І. Вандрівка руської молодіжі. // Подорожі в Українські Карпати. — Львів, 1993.
• Франко І. Українсько-руська студентська мандрівка. Зібрання творів: у 50 т. — Київ, 1973. — Т. 3.
• Щур Р., Коханець М. Тустань. (Державний історико-культурний заповідник). Історія. Фольклор. — Львів, 2002.
• Шаблон:SgKP — S. 671. Шаблон:Ref-pl

Посилання

• tustan.ua — офіційний сайт Державного історико-культурного заповідника Тустань
• Путівник «Стежками легендарної Тустані»
• Тустань (Урич)
• Наскельна фортеця Тустань (фото і опис)
• Людям від жадоби зриває дах, або нищення Тустані ІІ. Леся Оробець
• Незаконну забудову розпочато в заповіднику «Тустань»
• uamodna.com — Місто-фортеця Тустань
• Наскельна фортеця Тустань