Фортеця Тустань: відмінності між версіями

    Матеріал з Тустань
    (Підготовлена сторінка для перекладу)
    (Позначено цю версію для перекладу)
    Рядок 1: Рядок 1:
    <languages/>
    <languages/>
    <translate>
    <translate>
    <!--T:1-->
    '''Ту́стань'''&nbsp;— середньовічна наскельна фортеця XII—XVI століть, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в Українських Карпатах (Східних Бескидах), у Стрийському районі Львівської області, поблизу с. Урич, що на південь від міста Борислава та південний схід від селища Східниця<ref>Щур Р.; Коханець М./ Тустань (Державний історико-культурний заповідник). Історія. Фольклор / Роман Щур; Сколівські Бескиди (Національний природний парк) / Михайло Коханець.—Львів: Новий час.2002.—72с.:іл. ISBN 966-95279-2-9</ref>. Унікальна пам'ятка історії, археології, архітектури та природи розташована серед лісового масиву Підгородцівського лісництва і входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Тустань».
    '''Ту́стань'''&nbsp;— середньовічна наскельна фортеця XII—XVI століть, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в Українських Карпатах (Східних Бескидах), у Стрийському районі Львівської області, поблизу с. Урич, що на південь від міста Борислава та південний схід від селища Східниця<ref>Щур Р.; Коханець М./ Тустань (Державний історико-культурний заповідник). Історія. Фольклор / Роман Щур; Сколівські Бескиди (Національний природний парк) / Михайло Коханець.—Львів: Новий час.2002.—72с.:іл. ISBN 966-95279-2-9</ref>. Унікальна пам'ятка історії, археології, архітектури та природи розташована серед лісового масиву Підгородцівського лісництва і входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Тустань».


    <!--T:2-->
    Тустань була оборонним та адміністративним центром, а також митним пунктом на важливому соляному шляху, що вів з Дрогобича на Закарпаття та до Західної Європи.<ref>В.&nbsp;П.&nbsp;Кучерявий, Г. Шнайдер, Л.&nbsp;В.&nbsp;Пархуць, З.&nbsp;Ю.&nbsp;Шеремета, Х.&nbsp;Л.&nbsp;Пархуць [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/10_Kucz.pdf Ландшафтне планування в умовах гірських населених місць Українських Карпат і Австрійських Альп] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131214033403/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/10_Kucz.pdf |date=14 грудня 2013 }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130620104830/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ |date=20 червня 2013 }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/index.htm 2011.&nbsp;— Вип. 21.16.&nbsp;— 360 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130714045027/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/index.htm |date=14 липня 2013 }}</ref>
    Тустань була оборонним та адміністративним центром, а також митним пунктом на важливому соляному шляху, що вів з Дрогобича на Закарпаття та до Західної Європи.<ref>В.&nbsp;П.&nbsp;Кучерявий, Г. Шнайдер, Л.&nbsp;В.&nbsp;Пархуць, З.&nbsp;Ю.&nbsp;Шеремета, Х.&nbsp;Л.&nbsp;Пархуць [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/10_Kucz.pdf Ландшафтне планування в умовах гірських населених місць Українських Карпат і Австрійських Альп] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131214033403/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/10_Kucz.pdf |date=14 грудня 2013 }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130620104830/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ |date=20 червня 2013 }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/index.htm 2011.&nbsp;— Вип. 21.16.&nbsp;— 360 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130714045027/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/index.htm |date=14 липня 2013 }}</ref>






    ==Історія==
    ==Історія== <!--T:3-->


    <!--T:4-->
    Найдавніша писемна згадка про Тустань знаходиться у праці польського хроніста Янка з Чарнкова який був підканцлером польського короля Казимира III.&nbsp;У своїй хроніці, яка охоплює події протягом 1363—1384&nbsp;рр. серед міст і градів Руської землі, які наново укріпив король він згадує «Лямбург або Львів, місто Перемишль, місто і град Сянок, місто Коросно, гради Любачів, Теребовля, Галич, Тустань». Якщо Янко з Чарнкова нічого не згадує про захоплення Тустані, то інший польський хроніст Ян Длугош (1415—1480), прямо вказує на те, що у 1340&nbsp;р. «Король Казимир протягом одного літа захоплює під свою владу всю Русь»: «Казимир… в день народження Іоанна Хрестителя рушив до Руської землі і там опанував міста і замки Перемишль, Галич, Луцьк, Володимир, Сянок, Любачів, Теребовлю, Тустань, інші руські міста і кріпості»<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=27|language=|isbn=}}</ref>. Згадки цих двох хроністів вказують на те, що Тустань як оборонна фортеця вже існувала до її захоплення польським королем у XIV&nbsp;ст. Про це свідчать і дані археологічних досліджень.
    Найдавніша писемна згадка про Тустань знаходиться у праці польського хроніста Янка з Чарнкова який був підканцлером польського короля Казимира III.&nbsp;У своїй хроніці, яка охоплює події протягом 1363—1384&nbsp;рр. серед міст і градів Руської землі, які наново укріпив король він згадує «Лямбург або Львів, місто Перемишль, місто і град Сянок, місто Коросно, гради Любачів, Теребовля, Галич, Тустань». Якщо Янко з Чарнкова нічого не згадує про захоплення Тустані, то інший польський хроніст Ян Длугош (1415—1480), прямо вказує на те, що у 1340&nbsp;р. «Король Казимир протягом одного літа захоплює під свою владу всю Русь»: «Казимир… в день народження Іоанна Хрестителя рушив до Руської землі і там опанував міста і замки Перемишль, Галич, Луцьк, Володимир, Сянок, Любачів, Теребовлю, Тустань, інші руські міста і кріпості»<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=27|language=|isbn=}}</ref>. Згадки цих двох хроністів вказують на те, що Тустань як оборонна фортеця вже існувала до її захоплення польським королем у XIV&nbsp;ст. Про це свідчать і дані археологічних досліджень.


    <!--T:5-->
    Найстаріша документальна згадка про Тустань міститься в буллі папи римського Боніфація IX від 15 травня 1390&nbsp;р. В ній йдеться про передачу Владиславом Опольським міста Рогатина, замків в Олеську та Тустані, з округами, хуторами, майном і всіма угіддями, а також десятини солі у Дрогобичі та Жидачеві для новозаснованої Галицької католицької дієцезії.
    Найстаріша документальна згадка про Тустань міститься в буллі папи римського Боніфація IX від 15 травня 1390&nbsp;р. В ній йдеться про передачу Владиславом Опольським міста Рогатина, замків в Олеську та Тустані, з округами, хуторами, майном і всіма угіддями, а також десятини солі у Дрогобичі та Жидачеві для новозаснованої Галицької католицької дієцезії.


    <!--T:6-->
    Окрім оборонної Тустань виконувала і адміністративну функцію і була центром волості. Про це свідчить королівська дарча грамота на село Крушельницю від 4 листопада 1395&nbsp;р. У ній вказується, що село Крушельниця Тустанської волості надається в дар вірним слугам Івану та Даміану і їхнім синам з усім добром… з лісами, полонинами, нивами, сіножатями<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=30|language=|isbn=}}</ref>.
    Окрім оборонної Тустань виконувала і адміністративну функцію і була центром волості. Про це свідчить королівська дарча грамота на село Крушельницю від 4 листопада 1395&nbsp;р. У ній вказується, що село Крушельниця Тустанської волості надається в дар вірним слугам Івану та Даміану і їхнім синам з усім добром… з лісами, полонинами, нивами, сіножатями<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=30|language=|isbn=}}</ref>.


    <!--T:7-->
    Згодом фортеця переходить під владу польських магнатів та шляхти. Доказом цього є дарча королівська грамота від 1539&nbsp;р. Король на прохання Яна з Тарнова дарує Миколаєві Блізінському та його спадкоємцям «фортецю Тустань, а власне лише скелю у стрийських горах поблизу кордону з Угорщиною». Вони зобов'язувались «власним коштом і заходами цей замок на згаданій скелі обороняти, відновити, укріпити і підтримувати в належному стані». Невідомо, чи була фортеця Тустань відремонтована та укріплена, проте 1541&nbsp;р. Блізинський дарує село «Підгородці і фортецю Тустань» Янові з Тарнова<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожкл|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=31|language=|isbn=}}</ref>.
    Згодом фортеця переходить під владу польських магнатів та шляхти. Доказом цього є дарча королівська грамота від 1539&nbsp;р. Король на прохання Яна з Тарнова дарує Миколаєві Блізінському та його спадкоємцям «фортецю Тустань, а власне лише скелю у стрийських горах поблизу кордону з Угорщиною». Вони зобов'язувались «власним коштом і заходами цей замок на згаданій скелі обороняти, відновити, укріпити і підтримувати в належному стані». Невідомо, чи була фортеця Тустань відремонтована та укріплена, проте 1541&nbsp;р. Блізинський дарує село «Підгородці і фортецю Тустань» Янові з Тарнова<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожкл|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=31|language=|isbn=}}</ref>.


    <!--T:8-->
    Тустань була митницею. Через неї проходив торговий шлях, яким купці возили сіль. Шлях йшов з Дрогобича через теперішнє село Тустановичі, потім через Тустань і село Підгородці, яке було передмістям фортеці, і далі долинами рік Стрий та Опір виходив до карпатських перевалів. Звідти шлях йшов до країн Західної Європи. На існування торгового шляху вказують топоніми Підгостинець, Гостинець, а також гора Товар<ref>{{Cite book|title=Шляхи сполучення Тустанні//Фортеця: збірник заповідника "Тустань", кн.2|last=Пархуць|first=Любомир|year=2012|publisher=|location=Львів|pages=42|language=|isbn=}}</ref>. З купців залога Тустані брала мито та забезпечувала їм охорону під час перевезення їхніх товарів.
    Тустань була митницею. Через неї проходив торговий шлях, яким купці возили сіль. Шлях йшов з Дрогобича через теперішнє село Тустановичі, потім через Тустань і село Підгородці, яке було передмістям фортеці, і далі долинами рік Стрий та Опір виходив до карпатських перевалів. Звідти шлях йшов до країн Західної Європи. На існування торгового шляху вказують топоніми Підгостинець, Гостинець, а також гора Товар<ref>{{Cite book|title=Шляхи сполучення Тустанні//Фортеця: збірник заповідника "Тустань", кн.2|last=Пархуць|first=Любомир|year=2012|publisher=|location=Львів|pages=42|language=|isbn=}}</ref>. З купців залога Тустані брала мито та забезпечувала їм охорону під час перевезення їхніх товарів.


    <!--T:9-->
    Те, що фортеця Тустань існувала включно до XVI ст., підтверджують матеріали археологічних досліджень та документи: остання відома письмова згадка про фортецю датована 1565 р. Вона подана у Люстрації Дрогобицької соляної жупи. Там вказується: «…у Тустані беруть мито від купців, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич. Оренда мита… чинить 14 злотих».
    Те, що фортеця Тустань існувала включно до XVI ст., підтверджують матеріали археологічних досліджень та документи: остання відома письмова згадка про фортецю датована 1565 р. Вона подана у Люстрації Дрогобицької соляної жупи. Там вказується: «…у Тустані беруть мито від купців, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич. Оренда мита… чинить 14 злотих».


    <!--T:10-->
    Поступовий занепад фортеці спричинили декілька чинників:
    Поступовий занепад фортеці спричинили декілька чинників:
    *1) економічний: у XVI ст. країни Центральної Європи розробляють власні поклади солі, а тому відпадає потреба її вивозу з Галичини. Тустань втрачає роль митниці;
    *1) економічний: у XVI ст. країни Центральної Європи розробляють власні поклади солі, а тому відпадає потреба її вивозу з Галичини. Тустань втрачає роль митниці;
    Рядок 26: Рядок 35:
    *3) військовий: зміни у військовій техніці і, відповідно, у військовій тактиці, призвели до втрати оборонного значення замку.
    *3) військовий: зміни у військовій техніці і, відповідно, у військовій тактиці, призвели до втрати оборонного значення замку.


    <!--T:11-->
    ''Детальніше читайте'' [[Special:MyLanguage/Історія фортеці Тустань|Історія фортеці Тустань]]
    ''Детальніше читайте'' [[Special:MyLanguage/Історія фортеці Тустань|Історія фортеці Тустань]]


    ==Архітектура==
    ==Архітектура== <!--T:12-->


    <!--T:13-->
    Наскельна фортеця Тустань посідає особливе місце у дерев'яному будівництві середньовіччя.
    Наскельна фортеця Тустань посідає особливе місце у дерев'яному будівництві середньовіччя.


    <!--T:14-->
    Скельні утворення, які самі по собі є потужними оборонними стінами, були дуже вдало використані будівничими. Проміжки між скелями були перегороджені дерев'яними стінами, що закривали можливі підступи до замку. Там, де дерев'яні конструкції прилягали до скель, у камені видовбували спеціальні заглиблення&nbsp;— пази та вруби, щоб закріпити колоди у скелі. Ці сліди дозволяють відтворити зовнішній вигляд фортеці XII—XVI ст., незважаючи на те, що самих дерев'яних конструкцій уже давно не існує. Лише на комплексі Камінь наскельного міста-фортеці Тустань таких слідів наскельної забудови досліджено понад 4000.
    Скельні утворення, які самі по собі є потужними оборонними стінами, були дуже вдало використані будівничими. Проміжки між скелями були перегороджені дерев'яними стінами, що закривали можливі підступи до замку. Там, де дерев'яні конструкції прилягали до скель, у камені видовбували спеціальні заглиблення&nbsp;— пази та вруби, щоб закріпити колоди у скелі. Ці сліди дозволяють відтворити зовнішній вигляд фортеці XII—XVI ст., незважаючи на те, що самих дерев'яних конструкцій уже давно не існує. Лише на комплексі Камінь наскельного міста-фортеці Тустань таких слідів наскельної забудови досліджено понад 4000.


    <!--T:15-->
    Проаналізувавши всі сліди, головний дослідник Тустані Михайло Рожко прийшов до висновку, що фортеця будувалася в декілька етапів, постійно розбудовувалась, збільшувалась у висоті і освоювала вищі майданчики скельного комплексу. В період її найбільшого розквіту, фортеця охоплювала всі можливі галереї та тераси від підніжжя до вершини. Висота суцільної забудови у внутрішньому дворику сягала у п'ять поверхів, кожен висотою у 3,5-4 м, що є ознакою дуже високого рівня будівельної культури<ref>{{Cite book|title=Тустань - унікальне місто-фортеця//Галицька Брама. №1-2.|last=Рожко|first=Василь|year=2011|publisher=|location=|pages=2-3|language=|isbn=}}</ref>.
    Проаналізувавши всі сліди, головний дослідник Тустані Михайло Рожко прийшов до висновку, що фортеця будувалася в декілька етапів, постійно розбудовувалась, збільшувалась у висоті і освоювала вищі майданчики скельного комплексу. В період її найбільшого розквіту, фортеця охоплювала всі можливі галереї та тераси від підніжжя до вершини. Висота суцільної забудови у внутрішньому дворику сягала у п'ять поверхів, кожен висотою у 3,5-4 м, що є ознакою дуже високого рівня будівельної культури<ref>{{Cite book|title=Тустань - унікальне місто-фортеця//Галицька Брама. №1-2.|last=Рожко|first=Василь|year=2011|publisher=|location=|pages=2-3|language=|isbn=}}</ref>.


    <!--T:16-->
    Для забезпечення водою під час облоги фортеця мала криницю та дві цистерни. До сьогодні збереглись рештки кам'яної стіни. Михайло Рожко датував зведення стіни другою половиною XIII ст<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=196|language=|isbn=}}</ref>. Вона мала товщину 2,5 м і перекрила пази, вирубані на скелях для дерев'яних стін<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=109|language=|isbn=}}</ref>.
    Для забезпечення водою під час облоги фортеця мала криницю та дві цистерни. До сьогодні збереглись рештки кам'яної стіни. Михайло Рожко датував зведення стіни другою половиною XIII ст<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=196|language=|isbn=}}</ref>. Вона мала товщину 2,5 м і перекрила пази, вирубані на скелях для дерев'яних стін<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=109|language=|isbn=}}</ref>.


    <!--T:17-->
    ''Детальніше читайте'' [[Special:MyLanguage/Архітектура фортеці Тустань|Архітектура фортеці Тустань]]
    ''Детальніше читайте'' [[Special:MyLanguage/Архітектура фортеці Тустань|Архітектура фортеці Тустань]]


    ==Археологія==
    ==Археологія== <!--T:18-->


    <!--T:19-->
    Під час археологічних досліджень фортеці Тустань було зібрано понад 25 тисяч археологічних знахідок<ref>{{Cite book|title=Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу|last=Рожко|first=Михайло|year=2016|publisher=|location=Львів|pages=199|language=|isbn=}}</ref>. Серед них дерев'яні елементи забудови, металеві вироби, кераміка, скло, шкіряні вироби.
    Під час археологічних досліджень фортеці Тустань було зібрано понад 25 тисяч археологічних знахідок<ref>{{Cite book|title=Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу|last=Рожко|first=Михайло|year=2016|publisher=|location=Львів|pages=199|language=|isbn=}}</ref>. Серед них дерев'яні елементи забудови, металеві вироби, кераміка, скло, шкіряні вироби.


    <!--T:20-->
    Найцікавішими серед металевих виробів є хрестик-енколпіон, щиток персня з гравійованим малюнком птаха, бронзова булава, кувалда, сокира, наконечники арбалетних стріл, втульчасті та черешкові наконечники лучних стріл, наконечники списів, кресала, шпори, сердечники дзвоників, різці по дереву, голки, застібки до книжок.
    Найцікавішими серед металевих виробів є хрестик-енколпіон, щиток персня з гравійованим малюнком птаха, бронзова булава, кувалда, сокира, наконечники арбалетних стріл, втульчасті та черешкові наконечники лучних стріл, наконечники списів, кресала, шпори, сердечники дзвоників, різці по дереву, голки, застібки до книжок.


    <!--T:21-->
    Дерев'яні знахідки представлені значною кількістю дерев'яних конструкцій, серед яких фрагменти шести одвірків, стовпові конструкції галереї, фрагменти брусів, кілків-тиблів, дощок із врубками «ластівчин хвіст», драниці, ґонти, а також дерев'яні ложки та лопата<ref>{{Cite book|title=Нові дані до історії наскельної фортеці Тустань//Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 16.|last=Миська|first=Роман|year=2012|publisher=|location=|pages=332-333|language=|isbn=}}</ref>.
    Дерев'яні знахідки представлені значною кількістю дерев'яних конструкцій, серед яких фрагменти шести одвірків, стовпові конструкції галереї, фрагменти брусів, кілків-тиблів, дощок із врубками «ластівчин хвіст», драниці, ґонти, а також дерев'яні ложки та лопата<ref>{{Cite book|title=Нові дані до історії наскельної фортеці Тустань//Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 16.|last=Миська|first=Роман|year=2012|publisher=|location=|pages=332-333|language=|isbn=}}</ref>.


    <!--T:22-->
    Виявлені в часі археологічних розкопок фрагменти керамічного посуду датуються дослідниками ІX–XVII ст. Також було знайдено кахлі, зокрема виділяються елементи із рельєфним зображенням Юрія Змієборця, який убиває дракона<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=104|language=|isbn=}}</ref>.
    Виявлені в часі археологічних розкопок фрагменти керамічного посуду датуються дослідниками ІX–XVII ст. Також було знайдено кахлі, зокрема виділяються елементи із рельєфним зображенням Юрія Змієборця, який убиває дракона<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=104|language=|isbn=}}</ref>.


    <!--T:23-->
    ''Детальніше читайте'' [[Special:MyLanguage/Археологія фортеці Тустань|Археологія фортеці Тустань]]
    ''Детальніше читайте'' [[Special:MyLanguage/Археологія фортеці Тустань|Археологія фортеці Тустань]]




    ==Петрогліфи==
    ==Петрогліфи== <!--T:24-->


    <!--T:25-->
    [[Special:MyLanguage/Файл:Хрест. Петрогліф. Тустань.jpg|міні|242x242пкс|Зображення рівнораменного хреста]]
    [[Special:MyLanguage/Файл:Хрест. Петрогліф. Тустань.jpg|міні|242x242пкс|Зображення рівнораменного хреста]]
    Петрогліфи – це зображення створені людиною на кам’яній основі, які мають вагоме історичне та культурне значення. Наскельні зображення є великою і дещо загадковою ділянкою пам’яток давньої культури людства і його первісного мистецтва. В Україні пам'ятки наскельного мистецтва відомі в Криму, Приазов’ї, та Подністров’ї. В Українських Карпатах петрогліфи знайдені лише у середньогірному поясі Покутсько-Буковинських Карпат та низькогір'ї Сколівських Бескидів.
    Петрогліфи – це зображення створені людиною на кам’яній основі, які мають вагоме історичне та культурне значення. Наскельні зображення є великою і дещо загадковою ділянкою пам’яток давньої культури людства і його первісного мистецтва. В Україні пам'ятки наскельного мистецтва відомі в Криму, Приазов’ї, та Подністров’ї. В Українських Карпатах петрогліфи знайдені лише у середньогірному поясі Покутсько-Буковинських Карпат та низькогір'ї Сколівських Бескидів.


    <!--T:26-->
    Петрогліфами на урицьких скелях почали цікавитися ще в ХІХ ст. та найретельніше вони були зафіксовані та дослідженні у 70-х рр ХХ ст. під час археологічних досліджень Тустані.
    Петрогліфами на урицьких скелях почали цікавитися ще в ХІХ ст. та найретельніше вони були зафіксовані та дослідженні у 70-х рр ХХ ст. під час археологічних досліджень Тустані.


    <!--T:27-->
    В основному петрогліфи розміщені на центральній і найбільшій групі – Камінь і знаходяться в важкодоступних місцях чи не доступні для відвідувачів Заповідника.
    В основному петрогліфи розміщені на центральній і найбільшій групі – Камінь і знаходяться в важкодоступних місцях чи не доступні для відвідувачів Заповідника.


    <!--T:28-->
    ''Детальніше читайте'' [[Special:MyLanguage/Петрогліфи Тустані|Петрогліфи Тустані]]
    ''Детальніше читайте'' [[Special:MyLanguage/Петрогліфи Тустані|Петрогліфи Тустані]]


    ==Джерела==
    ==Джерела== <!--T:29-->


    <!--T:30-->
    *''Вагилевич І.'' Берди&nbsp;— в Уричі. // Подорожі в Українські Карпати.&nbsp;— Львів, 1993.
    *''Вагилевич І.'' Берди&nbsp;— в Уричі. // Подорожі в Українські Карпати.&nbsp;— Львів, 1993.
    *Замки Львівщини // Галицька брама.&nbsp;— Львів: Центр Європи, 2003. №&nbsp;10—12 (106—108).&nbsp;— С. 22—23.
    *Замки Львівщини // Галицька брама.&nbsp;— Львів: Центр Європи, 2003. №&nbsp;10—12 (106—108).&nbsp;— С. 22—23.
    Рядок 80: Рядок 105:




    ==Посилання==
    ==Посилання== <!--T:31-->


    <!--T:32-->
    *[http://tustan.ua/ tustan.ua&nbsp;— офіційний сайт Державного історико-культурного заповідника Тустань]
    *[http://tustan.ua/ tustan.ua&nbsp;— офіційний сайт Державного історико-культурного заповідника Тустань]
    *[http://skole.org.ua/tustan.html Путівник «Стежками легендарної Тустані»]
    *[http://skole.org.ua/tustan.html Путівник «Стежками легендарної Тустані»]
    Рядок 95: Рядок 121:
    <translate>
    <translate>


    <!--T:33-->
    [[Категорія:Археологічні пам'ятки Львівської області|Категорія:Археологічні пам'ятки Львівської області]]
    [[Категорія:Археологічні пам'ятки Львівської області|Категорія:Археологічні пам'ятки Львівської області]]
    [[Категорія:Замки та палаци Львівської області|Категорія:Замки та палаци Львівської області]]
    [[Категорія:Замки та палаци Львівської області|Категорія:Замки та палаци Львівської області]]
    Рядок 106: Рядок 133:
    [[Категорія:Пам'ятки археології України національного значення|Категорія:Пам'ятки археології України національного значення]]
    [[Категорія:Пам'ятки археології України національного значення|Категорія:Пам'ятки археології України національного значення]]


    <!--T:34-->
    <references />
    <references />
    </translate>
    </translate>

    Версія за 13:02, 7 червня 2022

    Інші мови:

    Ту́стань — середньовічна наскельна фортеця XII—XVI століть, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в Українських Карпатах (Східних Бескидах), у Стрийському районі Львівської області, поблизу с. Урич, що на південь від міста Борислава та південний схід від селища Східниця[1]. Унікальна пам'ятка історії, археології, архітектури та природи розташована серед лісового масиву Підгородцівського лісництва і входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Тустань».

    Тустань була оборонним та адміністративним центром, а також митним пунктом на важливому соляному шляху, що вів з Дрогобича на Закарпаття та до Західної Європи.[2]


    Історія

    Найдавніша писемна згадка про Тустань знаходиться у праці польського хроніста Янка з Чарнкова який був підканцлером польського короля Казимира III. У своїй хроніці, яка охоплює події протягом 1363—1384 рр. серед міст і градів Руської землі, які наново укріпив король він згадує «Лямбург або Львів, місто Перемишль, місто і град Сянок, місто Коросно, гради Любачів, Теребовля, Галич, Тустань». Якщо Янко з Чарнкова нічого не згадує про захоплення Тустані, то інший польський хроніст Ян Длугош (1415—1480), прямо вказує на те, що у 1340 р. «Король Казимир протягом одного літа захоплює під свою владу всю Русь»: «Казимир… в день народження Іоанна Хрестителя рушив до Руської землі і там опанував міста і замки Перемишль, Галич, Луцьк, Володимир, Сянок, Любачів, Теребовлю, Тустань, інші руські міста і кріпості»[3]. Згадки цих двох хроністів вказують на те, що Тустань як оборонна фортеця вже існувала до її захоплення польським королем у XIV ст. Про це свідчать і дані археологічних досліджень.

    Найстаріша документальна згадка про Тустань міститься в буллі папи римського Боніфація IX від 15 травня 1390 р. В ній йдеться про передачу Владиславом Опольським міста Рогатина, замків в Олеську та Тустані, з округами, хуторами, майном і всіма угіддями, а також десятини солі у Дрогобичі та Жидачеві для новозаснованої Галицької католицької дієцезії.

    Окрім оборонної Тустань виконувала і адміністративну функцію і була центром волості. Про це свідчить королівська дарча грамота на село Крушельницю від 4 листопада 1395 р. У ній вказується, що село Крушельниця Тустанської волості надається в дар вірним слугам Івану та Даміану і їхнім синам з усім добром… з лісами, полонинами, нивами, сіножатями[4].

    Згодом фортеця переходить під владу польських магнатів та шляхти. Доказом цього є дарча королівська грамота від 1539 р. Король на прохання Яна з Тарнова дарує Миколаєві Блізінському та його спадкоємцям «фортецю Тустань, а власне лише скелю у стрийських горах поблизу кордону з Угорщиною». Вони зобов'язувались «власним коштом і заходами цей замок на згаданій скелі обороняти, відновити, укріпити і підтримувати в належному стані». Невідомо, чи була фортеця Тустань відремонтована та укріплена, проте 1541 р. Блізинський дарує село «Підгородці і фортецю Тустань» Янові з Тарнова[5].

    Тустань була митницею. Через неї проходив торговий шлях, яким купці возили сіль. Шлях йшов з Дрогобича через теперішнє село Тустановичі, потім через Тустань і село Підгородці, яке було передмістям фортеці, і далі долинами рік Стрий та Опір виходив до карпатських перевалів. Звідти шлях йшов до країн Західної Європи. На існування торгового шляху вказують топоніми Підгостинець, Гостинець, а також гора Товар[6]. З купців залога Тустані брала мито та забезпечувала їм охорону під час перевезення їхніх товарів.

    Те, що фортеця Тустань існувала включно до XVI ст., підтверджують матеріали археологічних досліджень та документи: остання відома письмова згадка про фортецю датована 1565 р. Вона подана у Люстрації Дрогобицької соляної жупи. Там вказується: «…у Тустані беруть мито від купців, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич. Оренда мита… чинить 14 злотих».

    Поступовий занепад фортеці спричинили декілька чинників:

    • 1) економічний: у XVI ст. країни Центральної Європи розробляють власні поклади солі, а тому відпадає потреба її вивозу з Галичини. Тустань втрачає роль митниці;
    • 2) політичний: у зв'язку зі стабілізацією політичних взаємин Польщі та Угорщини і просуванням польських кордонів на схід, Тустань перестає відігравати роль прикордонної оборонної фортеці;
    • 3) військовий: зміни у військовій техніці і, відповідно, у військовій тактиці, призвели до втрати оборонного значення замку.

    Детальніше читайте Історія фортеці Тустань

    Архітектура

    Наскельна фортеця Тустань посідає особливе місце у дерев'яному будівництві середньовіччя.

    Скельні утворення, які самі по собі є потужними оборонними стінами, були дуже вдало використані будівничими. Проміжки між скелями були перегороджені дерев'яними стінами, що закривали можливі підступи до замку. Там, де дерев'яні конструкції прилягали до скель, у камені видовбували спеціальні заглиблення — пази та вруби, щоб закріпити колоди у скелі. Ці сліди дозволяють відтворити зовнішній вигляд фортеці XII—XVI ст., незважаючи на те, що самих дерев'яних конструкцій уже давно не існує. Лише на комплексі Камінь наскельного міста-фортеці Тустань таких слідів наскельної забудови досліджено понад 4000.

    Проаналізувавши всі сліди, головний дослідник Тустані Михайло Рожко прийшов до висновку, що фортеця будувалася в декілька етапів, постійно розбудовувалась, збільшувалась у висоті і освоювала вищі майданчики скельного комплексу. В період її найбільшого розквіту, фортеця охоплювала всі можливі галереї та тераси від підніжжя до вершини. Висота суцільної забудови у внутрішньому дворику сягала у п'ять поверхів, кожен висотою у 3,5-4 м, що є ознакою дуже високого рівня будівельної культури[7].

    Для забезпечення водою під час облоги фортеця мала криницю та дві цистерни. До сьогодні збереглись рештки кам'яної стіни. Михайло Рожко датував зведення стіни другою половиною XIII ст[8]. Вона мала товщину 2,5 м і перекрила пази, вирубані на скелях для дерев'яних стін[9].

    Детальніше читайте Архітектура фортеці Тустань

    Археологія

    Під час археологічних досліджень фортеці Тустань було зібрано понад 25 тисяч археологічних знахідок[10]. Серед них дерев'яні елементи забудови, металеві вироби, кераміка, скло, шкіряні вироби.

    Найцікавішими серед металевих виробів є хрестик-енколпіон, щиток персня з гравійованим малюнком птаха, бронзова булава, кувалда, сокира, наконечники арбалетних стріл, втульчасті та черешкові наконечники лучних стріл, наконечники списів, кресала, шпори, сердечники дзвоників, різці по дереву, голки, застібки до книжок.

    Дерев'яні знахідки представлені значною кількістю дерев'яних конструкцій, серед яких фрагменти шести одвірків, стовпові конструкції галереї, фрагменти брусів, кілків-тиблів, дощок із врубками «ластівчин хвіст», драниці, ґонти, а також дерев'яні ложки та лопата[11].

    Виявлені в часі археологічних розкопок фрагменти керамічного посуду датуються дослідниками ІX–XVII ст. Також було знайдено кахлі, зокрема виділяються елементи із рельєфним зображенням Юрія Змієборця, який убиває дракона[12].

    Детальніше читайте Археологія фортеці Тустань


    Петрогліфи

    міні|242x242пкс|Зображення рівнораменного хреста Петрогліфи – це зображення створені людиною на кам’яній основі, які мають вагоме історичне та культурне значення. Наскельні зображення є великою і дещо загадковою ділянкою пам’яток давньої культури людства і його первісного мистецтва. В Україні пам'ятки наскельного мистецтва відомі в Криму, Приазов’ї, та Подністров’ї. В Українських Карпатах петрогліфи знайдені лише у середньогірному поясі Покутсько-Буковинських Карпат та низькогір'ї Сколівських Бескидів.

    Петрогліфами на урицьких скелях почали цікавитися ще в ХІХ ст. та найретельніше вони були зафіксовані та дослідженні у 70-х рр ХХ ст. під час археологічних досліджень Тустані.

    В основному петрогліфи розміщені на центральній і найбільшій групі – Камінь і знаходяться в важкодоступних місцях чи не доступні для відвідувачів Заповідника.

    Детальніше читайте Петрогліфи Тустані

    Джерела


    Посилання

    Шаблон:Замки Львівщини

    1. ↑ Щур Р.; Коханець М./ Тустань (Державний історико-культурний заповідник). Історія. Фольклор / Роман Щур; Сколівські Бескиди (Національний природний парк) / Михайло Коханець.—Львів: Новий час.2002.—72с.:іл. ISBN 966-95279-2-9
    2. ↑ В. П. Кучерявий, Г. Шнайдер, Л. В. Пархуць, З. Ю. Шеремета, Х. Л. Пархуць Ландшафтне планування в умовах гірських населених місць Українських Карпат і Австрійських Альп Шаблон:Webarchive // Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць Шаблон:Webarchive. — 2011. — Вип. 21.16. — 360 с. Шаблон:Webarchive
    3. ↑ Шаблон:Cite book
    4. ↑ Шаблон:Cite book
    5. ↑ Шаблон:Cite book
    6. ↑ Шаблон:Cite book
    7. ↑ Шаблон:Cite book
    8. ↑ Шаблон:Cite book
    9. ↑ Шаблон:Cite book
    10. ↑ Шаблон:Cite book
    11. ↑ Шаблон:Cite book
    12. ↑ Шаблон:Cite book
    Отримано з https://wiki.tustan.ua/index.php?title=Фортеця_Тустань&oldid=785