Мурована стіна: помилка Вагилевича: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
<gallery mode="packed" heights="250"> | <gallery mode="packed" heights="250"> | ||
Файл:Мурована стіна.jpg|Руїни мурованої стіни | Файл:Мурована стіна.jpg|Руїни мурованої стіни | ||
Файл:Мурована стіна 1960.jpg|Руїни мурованої стіни | Файл:Мурована стіна 1960.jpg|Руїни мурованої стіни станом на кінець 1960-х рр. | ||
</gallery> | </gallery> | ||
Іван Вагилевич, український фольклорист і громадський діяч, після відвідин Урича у 1843 р. написав статтю, насичену романтичними описами скель та легендами. Уже напівзруйновану стіну він помилково назвав воротами, які нібито вели на подвір’я фортеці. Пізніші дослідження довели, що це типова романська конструкція стіни, а її середину вибили камені під час падіння – так і утворилася арка, візуально схожа на проїзд. | Іван Вагилевич, український фольклорист і громадський діяч, після відвідин Урича у 1843 р. написав статтю, насичену романтичними описами скель та легендами. Уже напівзруйновану стіну він помилково назвав воротами, які нібито вели на подвір’я фортеці. Пізніші дослідження довели, що це типова романська конструкція стіни, а її середину вибили камені під час падіння – так і утворилася арка, візуально схожа на проїзд. | ||
</translate> | </translate> | ||
Поточна версія на 13:05, 23 жовтня 2023
Угорі під накриттям видно залишки кам’яної стіни завширшки 2,5 м на чотириметровому фундаменті. Раніше там була стіна зі зрубу. У стіні каміння різних розмірів покладено на вапняному розчині з домішками випаленої глини, вугілля, і навіть кісток. Будували її зі системою підпружних арок, щоб рівномірно розподілити навантаження кам’яної кладки – і саме це ввело в оману перших дослідників.
Руїни мурованої стіни
Руїни мурованої стіни станом на кінець 1960-х рр.
Іван Вагилевич, український фольклорист і громадський діяч, після відвідин Урича у 1843 р. написав статтю, насичену романтичними описами скель та легендами. Уже напівзруйновану стіну він помилково назвав воротами, які нібито вели на подвір’я фортеці. Пізніші дослідження довели, що це типова романська конструкція стіни, а її середину вибили камені під час падіння – так і утворилася арка, візуально схожа на проїзд.