Михайло Рожко, дослідник Тустані: відмінності між версіями
(Створена сторінка: <languages/><translate> <!--T:1--> Архітектор-археолог Михайло Рожко, завдяки якому ми знаємо про фортецю Тустань, знайшов справу свого життя випадково. Оглядаючи скелі Тустані в 1969 р., він помітив на них рукотворні сліди. Відтоді всі свої відпустки і вихідні він пров...) |
(Позначено цю версію для перекладу) |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Рожко студіював архітектуру, археологію, етнологію, історію, бо мусив сам вигадати методику дослідження наскельних пам’яток. Обміри скель тривали 7 років, і саме завдяки наполегливості дослідника ми знаємо тепер понад 4 000 пазів, врубів, лунок, у які кріпилися до каменю дерев’яні конструкції. | Рожко студіював архітектуру, археологію, етнологію, історію, бо мусив сам вигадати методику дослідження наскельних пам’яток. Обміри скель тривали 7 років, і саме завдяки наполегливості дослідника ми знаємо тепер понад 4 000 пазів, врубів, лунок, у які кріпилися до каменю дерев’яні конструкції. | ||
<!--T:2--> | |||
У 1978 р. почалося вивчення Тустані, яке згодом переросло в Карпатську архітектурно-археологічну експедицію й охопило наскельну забудову комплексів Бубнища, Розгірчого, Підкаменя та інші об’єкти середньовічної Карпатської лінії оборони. Експедиція була важливим науковим осередком Західної України, але також — центром розвитку української ідеї в радянські часи. У ній побутувала особлива атмосфера вільного діалогу та пильної уваги до небуденного. | У 1978 р. почалося вивчення Тустані, яке згодом переросло в Карпатську архітектурно-археологічну експедицію й охопило наскельну забудову комплексів Бубнища, Розгірчого, Підкаменя та інші об’єкти середньовічної Карпатської лінії оборони. Експедиція була важливим науковим осередком Західної України, але також — центром розвитку української ідеї в радянські часи. У ній побутувала особлива атмосфера вільного діалогу та пильної уваги до небуденного. | ||
</translate> | </translate> | ||
Версія за 08:23, 19 червня 2023
Архітектор-археолог Михайло Рожко, завдяки якому ми знаємо про фортецю Тустань, знайшов справу свого життя випадково. Оглядаючи скелі Тустані в 1969 р., він помітив на них рукотворні сліди. Відтоді всі свої відпустки і вихідні він проводив у експедиціях, досліджуючи скелі поблизу Урича.
Вигляд фортеці з першою та другою лініями оборони. Рис.Яблонського
Перша лінія оборони: дамба, став, вал та дорога
Рожко студіював архітектуру, археологію, етнологію, історію, бо мусив сам вигадати методику дослідження наскельних пам’яток. Обміри скель тривали 7 років, і саме завдяки наполегливості дослідника ми знаємо тепер понад 4 000 пазів, врубів, лунок, у які кріпилися до каменю дерев’яні конструкції.
У 1978 р. почалося вивчення Тустані, яке згодом переросло в Карпатську архітектурно-археологічну експедицію й охопило наскельну забудову комплексів Бубнища, Розгірчого, Підкаменя та інші об’єкти середньовічної Карпатської лінії оборони. Експедиція була важливим науковим осередком Західної України, але також — центром розвитку української ідеї в радянські часи. У ній побутувала особлива атмосфера вільного діалогу та пильної уваги до небуденного.