Шкільництво в Уричі

У 1897 році в с. Урич почала функціонувати однокласна народна загальна школа. Коли було зведено першу шкільну будівлю, достеменно невідомо. Від кінця ХІХ ст. функцію школи виконували як мінімум три споруди — т.зв. «стара школа», сільська плебанія та будівля маєтку нафтової спілки. Найстарша відома споруда школи села Урич мала архітектуру, типову для сільських шкіл Галичини ХІХ — початку ХХ ст. Невелика за розміром, симетрична, з чотирма класними приміщеннями, вхідним ґанком та сигнатуркою для шкільного дзвінка. На жаль, будівля не збереглась, її фото не знайдено, проте існують креслення її обмірів, зроблені у 1985 році. міні|Будівля школи в Уричі

Сьогоднішня будівля школи спершу виконувала іншу функцію і є найстарішою із збережених громадських споруд Урича. Зведена вона на зламі ХІХ-ХХ століть. До початку 1940-х років будівля стояла в урочищі Луги, що на північно-західній околиці села, неподалік від нафтових вишок. Найбільш вірогідна її початкова функція — маєток урицької нафтової спілки. Відомо, що перед Першою світовою війною маєтком користувалась Дрогобицька гімназія ім. Франца Йосипа для проведення оздоровчих таборів гімназистів. За свідченнями старожилів, у міжвоєнний період будівля слугувала віллою нафтового підприємця Пірнітцера. Під час першої радянської окупації 1939-1941 років цю велику двоповерхову будівлю вирішили використати для потреб сільської школи, адже населення в селі було чисельним. Громада переносить споруду в центр села, на протилежний від церкви берег ріки, поруч із невеликою будівлею старої сільської школи. Певний час використовували обидві будівлі, аж поки на початку 1990-х менша занепала, і її розібрали.