Громадські криниці в Уричі: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
(Позначено цю версію для перекладу) |
||
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
<languages/> | |||
<translate> | |||
<!--T:1--> | |||
Мешканці Карпат століттями брали питну воду з джерел і потічків. Промисловості навколо не було, тож вода була цілком придатна для пиття. | Мешканці Карпат століттями брали питну воду з джерел і потічків. Промисловості навколо не було, тож вода була цілком придатна для пиття. | ||
[[Файл:DSC02539.jpg|міні|Громадська криниця Урича]] | [[Файл:DSC02539.jpg|міні|Громадська криниця Урича]] | ||
| Рядок 5: | Рядок 7: | ||
Підземні стіни криниці обмуровували природним каменем, а наземні цоколі робили або дерев’яними зі зрубу, або кам’яними, або залізобетонними. Дерев’яні дашки криниць відображали традиції народного бойківського будівництва, тож вони стали невід’ємною частиною ландшафту села. | Підземні стіни криниці обмуровували природним каменем, а наземні цоколі робили або дерев’яними зі зрубу, або кам’яними, або залізобетонними. Дерев’яні дашки криниць відображали традиції народного бойківського будівництва, тож вони стали невід’ємною частиною ландшафту села. | ||
На цоколі однієї з таких криниць зберігся напис із роком її побудови — 1930. | На цоколі однієї з таких криниць зберігся напис із роком її побудови — 1930. | ||
</translate> | |||
Поточна версія на 12:00, 1 червня 2022
Мешканці Карпат століттями брали питну воду з джерел і потічків. Промисловості навколо не було, тож вода була цілком придатна для пиття.
Після Першої світової війни селяни Урича починають активно облаштовувати громадські студні (криниці), тому що через активне нафтовидобування (в 1930-х роках навколо с. Урич було 97 діючих шахт) вода у відкритих потоках почала забруднюватись. Зі спогадів уричан, у 1920-х — 1930-х роках у різних частинах села існувало близько десяти громадських криниць. Більшість з них досі функціонують. Підземні стіни криниці обмуровували природним каменем, а наземні цоколі робили або дерев’яними зі зрубу, або кам’яними, або залізобетонними. Дерев’яні дашки криниць відображали традиції народного бойківського будівництва, тож вони стали невід’ємною частиною ландшафту села. На цоколі однієї з таких криниць зберігся напис із роком її побудови — 1930.