Михайло Рожко, дослідник Тустані: відмінності між версіями
(Позначено цю версію для перекладу) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Архітектор-археолог Михайло Рожко, завдяки якому ми знаємо про фортецю Тустань, знайшов справу свого життя випадково. Оглядаючи скелі Тустані в 1969 р., він помітив на них рукотворні сліди. Відтоді всі свої відпустки і вихідні він проводив у експедиціях, досліджуючи скелі поблизу Урича. | Архітектор-археолог Михайло Рожко, завдяки якому ми знаємо про фортецю Тустань, знайшов справу свого життя випадково. Оглядаючи скелі Тустані в 1969 р., він помітив на них рукотворні сліди. Відтоді всі свої відпустки і вихідні він проводив у експедиціях, досліджуючи скелі поблизу Урича. | ||
<gallery mode="packed" heights="250px"> | <gallery mode="packed" heights="250px"> | ||
Файл: | Файл:Михайло Рожко.jpg|thumb|Михайло Рожко | ||
Файл: | Файл:Експедиція.jpg|thumb|Експедиція | ||
</gallery> | </gallery> | ||
Рожко студіював архітектуру, археологію, етнологію, історію, бо мусив сам вигадати методику дослідження наскельних пам’яток. Обміри скель тривали 7 років, і саме завдяки наполегливості дослідника ми знаємо тепер понад 4 000 пазів, врубів, лунок, у які кріпилися до каменю дерев’яні конструкції. | Рожко студіював архітектуру, археологію, етнологію, історію, бо мусив сам вигадати методику дослідження наскельних пам’яток. Обміри скель тривали 7 років, і саме завдяки наполегливості дослідника ми знаємо тепер понад 4 000 пазів, врубів, лунок, у які кріпилися до каменю дерев’яні конструкції. | ||
Поточна версія на 15:49, 23 жовтня 2023
Архітектор-археолог Михайло Рожко, завдяки якому ми знаємо про фортецю Тустань, знайшов справу свого життя випадково. Оглядаючи скелі Тустані в 1969 р., він помітив на них рукотворні сліди. Відтоді всі свої відпустки і вихідні він проводив у експедиціях, досліджуючи скелі поблизу Урича.
Михайло Рожко
Експедиція
Рожко студіював архітектуру, археологію, етнологію, історію, бо мусив сам вигадати методику дослідження наскельних пам’яток. Обміри скель тривали 7 років, і саме завдяки наполегливості дослідника ми знаємо тепер понад 4 000 пазів, врубів, лунок, у які кріпилися до каменю дерев’яні конструкції.
У 1978 р. почалося вивчення Тустані, яке згодом переросло в Карпатську архітектурно-археологічну експедицію й охопило наскельну забудову комплексів Бубнища, Розгірчого, Підкаменя та інші об’єкти середньовічної Карпатської лінії оборони. Експедиція була важливим науковим осередком Західної України, але також — центром розвитку української ідеї в радянські часи. У ній побутувала особлива атмосфера вільного діалогу та пильної уваги до небуденного.