Мурована стіна: помилка Вагилевича: відмінності між версіями
(Створена сторінка: <languages/><translate> <!--T:1--> Угорі під накриттям видно залишки кам’яної стіни завширшки 2,5 м на чотириметровому фундаменті. Раніше там була стіна зі зрубу. У стіні каміння різних розмірів покладено на вапняному розчині з домішками випаленої глини, вугілля, і н...) |
Немає опису редагування |
||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
<!--T:1--> | <!--T:1--> | ||
Угорі під накриттям видно залишки кам’яної стіни завширшки 2,5 м на чотириметровому фундаменті. Раніше там була стіна зі зрубу. У стіні каміння різних розмірів покладено на вапняному розчині з домішками випаленої глини, вугілля, і навіть кісток. Будували її зі системою підпружних арок, щоб рівномірно розподілити навантаження кам’яної кладки – і саме це ввело в оману перших дослідників. | Угорі під накриттям видно залишки кам’яної стіни завширшки 2,5 м на чотириметровому фундаменті. Раніше там була стіна зі зрубу. У стіні каміння різних розмірів покладено на вапняному розчині з домішками випаленої глини, вугілля, і навіть кісток. Будували її зі системою підпружних арок, щоб рівномірно розподілити навантаження кам’яної кладки – і саме це ввело в оману перших дослідників. | ||
<gallery mode="packed" heights=" | <gallery mode="packed" heights="250"> | ||
Файл: | Файл:Мурована стіна.jpg|Руїни мурованої стіни | ||
Файл: | Файл:Мурована стіна 1960.jpg|Руїни мурованої стіни станом на кінець 1960-х рр. | ||
</gallery> | </gallery> | ||
Іван Вагилевич, український фольклорист і громадський діяч, після відвідин Урича у 1843 р. написав статтю, насичену романтичними описами скель та легендами. Уже напівзруйновану стіну він помилково назвав воротами, які нібито вели на подвір’я фортеці. Пізніші дослідження довели, що це типова романська конструкція стіни, а її середину вибили камені під час падіння – так і утворилася арка, візуально схожа на проїзд. | Іван Вагилевич, український фольклорист і громадський діяч, після відвідин Урича у 1843 р. написав статтю, насичену романтичними описами скель та легендами. Уже напівзруйновану стіну він помилково назвав воротами, які нібито вели на подвір’я фортеці. Пізніші дослідження довели, що це типова романська конструкція стіни, а її середину вибили камені під час падіння – так і утворилася арка, візуально схожа на проїзд. | ||
</translate> | </translate> |
Поточна версія на 13:05, 23 жовтня 2023
Угорі під накриттям видно залишки кам’яної стіни завширшки 2,5 м на чотириметровому фундаменті. Раніше там була стіна зі зрубу. У стіні каміння різних розмірів покладено на вапняному розчині з домішками випаленої глини, вугілля, і навіть кісток. Будували її зі системою підпружних арок, щоб рівномірно розподілити навантаження кам’яної кладки – і саме це ввело в оману перших дослідників.
Іван Вагилевич, український фольклорист і громадський діяч, після відвідин Урича у 1843 р. написав статтю, насичену романтичними описами скель та легендами. Уже напівзруйновану стіну він помилково назвав воротами, які нібито вели на подвір’я фортеці. Пізніші дослідження довели, що це типова романська конструкція стіни, а її середину вибили камені під час падіння – так і утворилася арка, візуально схожа на проїзд.