Традиційні хати Урича
Народна архітектура Бойківщини зберегла і розвинула традиції дерев’яної архітектури часів Галицько-Волинського князівства. Для Урича притаманні архітектурні риси Північних та Східних регіонів Бойківщини. Ширина будинків переважно не більше 5 метрів, житлові та господарські приміщення розташовані на одній осі та об’єднані спільним дахом, утворюючи т. зв. «довгу хату». Найдовша «довга хата» в Уричі сягала 25 метрів.
Житлова частина складалася з сіней (тамбура) та хати (житлової кімнати), що виконувала роль кухні, їдальні та спальні. У сінях не було стелі — для кращого доступу на під (горище) та колообігу повітря в будівлі. Повала (стеля) кімнати трималася на драґарі (сволоку) — спеціальному брусі, по центру якого традиційно вирізьблювали хрест. Завершення драґара можна бачити на торцевому фасаді хати. Піч була напівкурною, отже на фасаді не було комина. Господарська частина мала два або більше приміщень — стайню, стодолу, комору, боїще тощо.
Стіни виконували із плениць — навпіл розпиляних колод. Стіни не тинькували, лише білили вапном фасади житлових приміщень, шви між вінцями замазували білою глиною. Тому фасади «довгих хат» часто були двоколірними: житлова частина — біла, господарська — темного кольору.
Дахи житлових та господарських будівель мали чотирисхилу форму та були покриті житньою соломою. Їх висота суттєво вища за висоту фасадних стін будівлі. Бойківські дахи були одними з найстрімкіших в Українських Карпатах! На початку ХХ століття разом із заміною соломи на інші покрівельні матеріали конструкцію дахів змінювали на нижчу, двосхилу, із заломами на торцях. Давній чотирисхилий дах відтворений у Культурному центрі «Хата у Глубокім».